Прежде чем я начну рассказывать свою историю, я хочу сделать важное предупреждение. Я не одобряю и не призываю никого к их употреблению. Моя цель здесь лишь поделиться своим опытом и поведать о том, как я сам оказался в глубокой яме наркомании. Надеюсь, что мой рассказ станет для кого-то уроком и предостережением.
Сама история началась несколько лет назад, когда я был молод и горяч. В то время я только начинал свою карьеру рэпера и жил настоящей хип-хоп жизнью. Было модно быть наркоманом, это было примерно та же «закладка» социума, что и рифмы в моих треках. Я завис наркотиками, словно лозунгом.
Все началось с курения гидрача, марихуана была моим предпочтительным выбором. Этот сорт был настолько крутым, что я наслаждался каждым кайфом, каждым треком, каждым вдохом. Я даже решил записать песню о моем опыте с гидрачем.
«Гидрач, в жизни мне нужен топчик,
Упоротый ментал и слоупок нетопичь.
Я вдыхаю траву и летаю высоко,
Как герой из киноленты, попадаю в пространство»,
Этот трек стал пиком моей карьеры, и вместе с ним пришли и первые большие деньги. Я чувствовал себя настоящим боссом и был полон решимости завоевать мир.
Однако, в моей жизни постепенно начало происходить изменение. Я стал все больше и больше увлекаться наркотиками. Гидрач уже не давал мне того ощущения, которого я желал. Я искал новые эмоции, новые закладки, и случайно услышал о метамфетамине.
Мне не хватало денег, чтобы приобрести его. Но я никогда не был человеком, которому что-то мешало получить то, чего он желает. Я нашел контакт и сделал первую закладку. Было это в день, когда я должен был сдать экзамен по вождению, чтобы получить права.
Черт, я думал, что у меня все получится легко! Я не мог отказаться от возможности попробовать метамфетамин. Это была моя новая мечта. Я принял решение употребить наркотик перед экзаменом. Отчаянно искал обоснование своим поступкам, но в тот момент, почему-то, мне показалось, что это нормально.
Я представлял себя на экзамене, полон энергии, уверенности и ясного сознания. Моя голова закружилась от мыслей, что метамфетамин сделает меня лучшим водителем на дорогах.
Но, когда я взял первую дозу, все пошло не так, как я ожидал. Вместо энергии и сосредоточенности, я почувствовал себя рубящим. Мне было трудно сосредоточиться на чем-то, что стояло передо мной. Все, о чем я мечтал, это завершить этот экзамен и снова попробовать этот наркотик.
Зависнуть на экзамене — это было что-то! Я просто не мог собраться с силами и правильно выполнить задания. Мои руки дрожали, и я регулярно отвлекался от происходящего.
В конце концов, я провалил экзамен. Я отступил от своей цели и проиграл себе. Злоупотребление наркотиками превратило мою жизнь в бесконечный круг, из которого я не мог выбраться.
Я провел много времени, страдая от последствий своих действий. Я потерял многое, включая свою музыкальную карьеру и даже друзей. Я осознал, что мой выбор был ошибкой и что наркотики — это ловушка, из которой нелегко выбраться.
Этот урок изменил мою жизнь. Я решил полностью пересмотреть свои ценности и установить новые приоритеты. Я хочу побороть свою зависимость и помочь другим людям, не повторяя прежних ошибок.
Если ты, кто читает это, находишься в таком же положении, открой глаза. Не повторяй мои ошибки. Наркотики — это путь вниз, в темноту. Лучше быть трезвым и рубить на своей музыке, чем зависнуть в наркотиках и потерять самого себя.
Так что, будьте благоразумны, мои друзья, и делайте правильные выборы.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.